Положення про кредитну трансферну систему

Категорія: Uncategorised Перегляди: 4888


Положення про кредитно-трансферну систему організації навчального процесу 

1. Загальний розділ
1.1. На виконання першочергових завдань, що випливають з передумов входження України до єдиного Європейського освітнього простору, Міністерством освіти і науки України видано накази від 23.01.2004 №48 “Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу” та від 23.01.2004 №49 “Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки”.
1.2. На підставі зазначених наказів провадження навчального процесу в Приватному вищому навчальному закладі «Університет економіки і підприємництва» здійснюється за всіма напрямами підготовки фахівців денної форми навчання згідно із цим Положенням про організацію навчального процесу за кредитно-трансферною системою. 
1.3. Положення визначає особливості застосування в університеті кредитно-трансферної системи (КТС) на засадах ECTS (European Credit Transfer System) і спрямовано на відпрацювання відповідної технології організації навчального процесу та адаптацію системи підготовки фахівців в університеті до вимог Болонського процесу.
1.4. Метою впровадження кредитно-трансферної системи в університеті є інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців шляхом:
- стимулювання систематичної та якісної як аудиторної, так і самостійної роботи студентів протягом семестру;
- виключення безплідних за своє кінцевою суттю “штурмів” під час екзаменаційних сесій, зниження при цьому пікових психологічних та емоційних перевантажень як студентів, так і викладачів; 
- підвищення мотивації студентів до набуття знань та вмінь, а також відповідальності за результати власної навчальної діяльності; 
- забезпечення мобільного зворотного зв’язку викладачів зі студентами протягом семестру;
- прищеплення студентам почуття навчальної дисциплінованості;
- підвищення об’єктивності оцінювання рівня набутих студентами знань та вмінь. 
1.5. Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за кредитно-трансферними засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

2. Основні терміни, поняття та їх визначення 
2.1. У положенні використано терміни, що подані у Законах України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III та «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40-IV, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме: 
- кредитно-трансферна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів); 
- заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів; 
- модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу; 
- змістовий модуль - це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові. 

3. Мета та завдання 
3.1. Метою впровадження КТСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі. 
3.2. Основними завданнями КМСОНП є: 
- адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці; 
- забезпечення можливості навчання студентові за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку і відповідно підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві; 
- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти; 
- унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці. 

4. Загальні положення 
4.1. Для впровадження КТСОНП вищий навчальний заклад повинен мати три основних елемента ECTS: 
- інформаційний пакет - загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо; 
- договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків); 
- академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на індивідуальному рівні та за системою ECTS. 
4.2. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об'єднаних в блоки змістових модулів - розділи навчальної дисципліни. 
4.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету. 
4.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. 
Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов'язкову складову індивідуального навчального плану студента. 
4.5. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу і природничо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку. 
4.6. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом куратора в КТСОНП. 
4.7. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років. 
Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не більше 44 кредитів (не менше 60 залікових кредитів). 
Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань). 
4.8. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки. 
4.9. Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій. 
4.10. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою. 

5. Принципи 
5.1. Для впровадження КТСОНП слід дотримуватися таких принципів: 
- Порівняльної трудомісткості кредитів, який полягає в досягненні кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану. 
- Кредитності полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують: 
а) на рівні індивідуального навчального плану - набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу; 
б) на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни. 
- Модульності - визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента. 
- Методичного консультування - полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу. 
- Організаційної динамічності - полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці. 
- Гнучкості та партнерства - полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента. 
- Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку - полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.
- Науковості та прогностичності - полягає у побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями. 
- Технологічності та інноваційності - полягає у використанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір. 
- Усвідомленої перспективи - полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення. 
- Діагностичності - полягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі цілей освіти та професійної підготовки. 

 
6. Форми організації навчання 
Формами організації процесу в умовах КТСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів. 

7. Організаційно-методичне забезпечення 
Організаційно-методичне забезпечення КТСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи. 

8. Контроль успішності студента 
Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються університетом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у ПВНЗ «УЕП», реєструється прийнятим в університеті чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS. 
Оцінки студентів можна виставляти так: 
За 100 бальною шкалою університету    За шкалою ECTS    За національною шкалою
100-88 балів    А    «відмінно»
87-81 бал    В
(«дуже добре»)    «добре»
80-74 бала    С
(«добре»)    
73-67 балів    D
(«посередньо»)    «задовільно»
66-60 балів    E
(«задовільно»)    
59-35 балів    FX    «незадовільно» *
35-0 балів    F    «незадовільно» **

FX означає: "незадовільно" - необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання; 
F означає: "незадовільно" - необхідна значна подальша робота. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.